Віталій Максимов: «Кличко щодня формує коаліції – із виборцями!»

На фінішній прямій виборчих перегонів до парламенту інтрига сягнула свого епогею. Адже, непомітно і несподівано для своїх опонентів, партія «УДАР» раптом стала фаворитом виборчих перегонів і об’єктом пропозицій для формування більшості. Кандидат від «УДАРу» у м. Тернополі Віталій Максимов теж іде до своєї перемоги цілеспрямовано і впевнено. То в чому секрет такого успіху нової партії та її кандидатів? – запитали ми у нашого «ударівця».

– Пане Віталію, «УДАР» і «Батьківщина» всю кампанію позиціонують себе як опозиціонери і нещодавно навіть домовилися про єдиних кандидатів. Чи приніс цей крок очікуваний результат?

– 16 жовтня ці перемовини завершилися. На жаль, наші політичні партнери не виконали всіх обіцянок, які ними давалися. Партія «УДАР» і її лідер Віталій Кличко послідовно виступали, щоб на кожному мажоритарному окрузі був лише один опозиційний кандидат від «УДАРу», «Свободи» чи «Батьківщини». З нашого боку ми пропонували в кожному регіоні провести праймеріз (попередні голосування на окрузі, щоб визначити найдостойнішого кандидата). Громада, а не вожді з Києва мала б сказати, хто буде представляти їхній округ. Однак наші партнери з опозиції на це не пішли. І тільки після перемовин на фініші кампанії, 14 жовтня, політична партія «УДАР» зняла 26 своїх мажоритарників на користь об’єднаної опозиції в тих округах, де була велика ймовірність перемоги кандидата від Партії регіонів чи їхнього сателіта. Була домовленість, що опозиція наступного деня зробить такий же крок на тих округах, де кандидати від «УДАРу» мають більший рейтинг. На жаль, як це часто буває в історії України, колеги не до кінця дотримали слово і зняли з виборчих перегонів не тих кандидатів, про яких домовлялися.

– Відомо, що «УДАР» навіть зняв своїх кандидатів на тих округах, де балотуються дійсно достойні люди, патріоти України із числа самовисуванців…

– Так, на Івано-Франківщині балотується самовисуванець Олесь Доній – порядна людина, єдиний депутат Верховної Ради нинішнього скликання, який голосував особисто своєю карткою на усіх сесійних засіданнях, у яких брав участь. Шкода, що мої колеги і партнери по об’єднаній опозиції цього не зрозуміли і не відреагували на лист-звернення моральних авторитетів, політв’язнів та письменників, у якому вони зверталися з пропозицією зняти кандидатів на цьому окрузі на користь Олеся Донія. «УДАР» же без вагань пристав на це. «Я дякую Віталію Кличку і його політичній силі, які зрозуміли важливість єднання навколо стійких, ідейних особистостей і зняли свого кандидата на користь Донія», – йдеться у зверненні Юрія Луценка зі слідчого ізолятора. Також хотів би процитувати слова самого Донія, котрий зазначив: «Завдяки «УДАРу» в українській політиці створено прецедент, гідний для наслідування іншими політиками». Це власне і є справжня оцінка нашої політичної сили та самого Віталія Кличка як політика загальнодержавного рівня.

– Зараз Віталія Кличка активно критикують за те, що він не підписав декларацію про створення опозиційної більшості в майбутньому парламенті. Що стало на заваді?

– Чомусь ніхто не чує, що Віталій Кличко упродовж всієї кампанії заявляє про те, що в новому парламенті «УДАР» буде співпрацювати тільки з ВО «Батьківщина» і з іншими силами, які виступають за демократичний розвиток України. Однак він вважає передчасними підписання будь-яких угод до виборів. «Спочатку ми повинні виграти парламентські вибори, захистити наш результат, а вже потім формувати коаліцію. Я вважаю, що не можна святкувати перемогу до бою», – каже Кличко. І водночас кожного дня зустрічається з тисячами людей по всій країні, і щодня укладає коаліційні угоди – з виборцями. Для нас сьогодні довіра людей є найбільш важливою. І ми зробимо все можливе, щоб її виправдати. А заяви політичних опонентів та окремих колег по опозиції, що Кличко чогось або когось боїться, просто смішні. Адже підписання будь-яких угод до виборів – це як почати будувати будинок не з фундаменту, а з даху. В останній тиждень кампанії ми радимо демократичним силам оголосити мораторій на будь-яку взаємну критику і зосередитися на мобілізації виборців, донесенні до них своїх програм, спільній роботі на переможний результат і спільному захисті підсумків голосування. Все це сприятиме створенню демократичної більшості у наступній Верховній Раді. Боротьба ж між опозиційними силами не призводить ні до чого хорошого. Важливо грати чесно. Бо якщо опозиційні сили не припинять боротися між собою – від цього виграє тільки Партія регіонів.

– У тернопільських ЗМІ нещодавно було поширено звернення депутатів I-го демократичного скликання ТМР до кандидатів, які балотуються у Тернополі, щоб вони зналися з перегонів на користь «свободівця» Кайди. Як збираєтесь реагувати на таке звернення?

– Я ніколи не збирався і не збираюся цього робити. А чому на зібрання депутатів I-го демократичного скликання не запросили інших кандидатів, щоб ми виступили і розповіли про свої плани на роботу в парламенті? І чому ми повинні знімати свої кандидатури саме на користь Кайди? Назвіть хоч один аргумент, чим він кращий за інших. Приміром, жоден пункт програми, з якою він йшов на вибори 2009 року, не виконаний. А що ми маємо нині? У нинішній програмі Олексія Кайди навіть жодного слова немає про Тернопіль. То чому потрібно зніматися з виборів на користь цієї людини?

– Чи дає, на Вашу думку, результат підтримка кандидата відомими людьми чи використання ними знакових історичних подій?

– На першу частину запитання відповім однозначно ствердно. Бо коли кандидата Максимова підтримав екс-мер Тернополя Анатолій Кучеренко та народний депутат Олесь Доній – така висока довіра до мене, повірте, значить дуже багато. Щодо другої частини запитання, то на нього дуже гарно відповів минулого тижня у своєму інтерв’ю син командира УПА Романа Шухевича – Герой України Юрій Шухевич. Хотів би процитувати кілька слів цього відомого й авторитетного чоловіка: «Про Бандеру і Шухевича завжди згадують перед виборами й одразу забувають після них. Тому, безумовно, це великий гріх – з релігійної точки зору. А з політичної – просто не личить…».  У цьому інтерв’ю пан Юрій також дав, як на мене, об’єктивну оцінку роботі ВО «Свобода» на Тернопільщині та їхнього лідера в області О. Кайди: «Я чув лише, що він (О. Кайда – авт.) був депутатом Львівської облради. Якимись реальними справами він себе тут взагалі не зарекомендував. Тому для мене було великою несподіванкою, що Кайда раптом очолив Тернопільську обласну раду. Взагалі партія «Свобода» Тернопільською областю керує вже майже чотири роки – з березня 2009-ого. І я щось не чув, щоб за цей час ви стали жити краще. Тому не можу сказати, що партія «Свобода» взагалі щось особливо зробила для людей. Можна кидати багато гасел, можна робити марші боротьби та інші акції, а людям від цього хіба краще? До мене минулого тижня телефонували побратими із Заліщицького, Бережанського та інших районів Тернопільщини, що ваша обласна рада не виплачує їм дотацій ще з липня. А для тих людей, у кого пенсія по 800 грн., 100 гривень допомоги є дуже потрібними і помічними. Що дуже боляче, на тих «упівців», котрі шукають справедливості, чиниться сильний тиск».

– Тим не менше, «свободівець» Сергій Надал, який зараз керує Тернополем, має хорошу репутацію як господарник…

– Тут виборець повинен дуже чітко розрізняти: є партія, а є окремі особи. Я особисто не кажу, що партія ВО «Свобода» погана. Навпаки, у її рядах є достатньо хороших і талановитих людей. Сергій Надал, на щастя тернополян, якраз до таких і належить. І всі позитивні перетворення у нашому місті – це справа його рук, а не всієї партії «Свобода». У той же час, як і в багатьох інших політичних силах, в рядах цієї партії є звичайні пристосуванці, котрі тільки те і вміють, що привласнювати собі чужі заслуги. І Олексій Кайда – саме із таких людей. Бо він активно використовує здобутки свого побратима С. Надала для власної реклами, при цьому абсолютно не доклавшись до них і нічим не допомігши ані місту, ані своєму колезі по партії.

– Опоненти закидають Вам і партії «УДАР», що ви не чітко говорите про імпічмент Президенту Януковичу…

– Раджу їм добре прочитати програму нашої партії та уважно послухає виступи нашого лідера Віталія Кличка та мої особисто стосовно імпічменту Президента. Знаєте, просто кидати гасла, що завтра, прийшовши до влади, оголосимо Януковичу імпічмент – це вводити людей в оману. Хоча такі висловлювання можуть і подобатися виборцям. Але як юрист, хочу пояснити, що перед тим, як такі дії ініціювати, потрібно прийняти відповідний закон про імпічмент, який стосуватиметься не тільки Януковича, а й усіх майбутніх президентів. Й «УДАР» декларує ці речі у своїй програмі. Тільки коли буде такий закон в Україні, можна починати процедуру імпічменту Президента, а коли такого закону немає, то всі заяви на цю тему – пустопорожня балаканина.

– Подолання корупції є головним пунктом і в програмі партії «УДАР», і у вашій особистій. Як будете її долати?

– Жодні позитивні зміни в нашій країні не відбудуться, якщо не побороти головне зло – корупцію та хабарництво, за якими Україна займає перші позиції у світі. Тому команда, з якою я йду, взяла на себе відповідальність здійснити певні кроки щодо подолання цього зла. Перший крок – проведення антикорупційної люстрації: звільнення корумпованих та непрофесійних чиновників, правоохоронців, суддів і прокурорів. Судді перестануть бути кастою недоторканних, бо ми приймемо закон, за яким ця посада стане виборною. Сама громада за допомогою механізму вотуму недовіри зможе звільнити будь-якого чиновника, правоохоронця, суддю, прокурора, які не забезпечують справедливості для людей. Другий крок – створення незалежного Антикорупційного агентства, яке перевірятиме усіх, хто претендує на державні посади, на предмет корупційної діяльності. Третій крок – створення механізму регулярної звітності влади перед виборцями та відкликання чиновників і депутатів, які не виправдовують довіри людей. Четвертий крок  –  створення механізму жорсткого контролю з боку громади за формуванням та використанням бюджетів.

– Більшість народних обранців, як тільки здобувають мандат, забувають про свій округ і своїх виборців. Якщо Ви станете народним депутатом, як будете організовувати свою роботу, і де гарантія того, що, працюючи в парламенті, тернополяни зможуть побачити Вас на окрузі?

– На кожній зустрічі з виборцями я наголошую: народний депутат – це, в першу чергу, представник тієї громади, яка його обрала. Тому, працюючи у Верховній Раді, я не зроблю жодного кроку, не порадившись попередньо з тернопільською громадою. Обов’язково буде працювати моя громадська приймальня, у якій, коли приїжджатиму з Києва, прийматиму громадян особисто, натомість щодня у ній працюватимуть мої помічники, які теж у міру своїх можливостей і компетенції зможуть допомагати тернополянам. Я обов’язково запропоную створити Координаційну раду, куди увійдуть лідери громадських організацій, представники трудових колективів, приватного бізнесу, а також Раду старійшин, яка складатиметься з почесних громадян міста, котрі стануть моїми справжніми порадниками і наставниками. Водночас враховуючи, що Тернопіль є фактично столицею студентства в Україні (в місті постійно навчається близько 40 тис. студентів), обов’язково запропоную створити і Молодіжну раду, яка відображатиме думку молодого покоління та інформуватиме мене про проблеми в молодіжному середовищі.

– А як лобіюватимете питання тернопільської громади на рівні столиці, адже не секрет, що одній людині, навіть нардепу, це зробити складно?   

– У новому парламенті всім депутатам, які мають відношення до Тернопільщини, запропоную об’єднатися в Тернопільське представництво, щоб разом стати лобістами рідного краю. Спробую достукатися до своїх колег, щоб ті в першу чергу думали за громаду, а не за свій партійний квиток. Адже дуже прикро дивитися, коли, скажімо, нещодавно на Тернопільщину виділено субвенцію в розмірі 16 млн. грн., а нашим сусідам-хмельничанам – 160 млн. грн. Переконаний, що цьому неформальному об’єднанню депутатів Тернопільщини допомагатиме і вся фракція «УДАРу». Разом ми зможемо долучитися до великої кількості благих справ на користь рідного Тернополя і Тернопільської області.

– Що побажаєте своїм виборцям у переддень голосування?

– По-перше, не бути байдужими і прийти на вибори. По-друге, ретельно вивчити програми тих кандидатів, яким ви симпатизуєте, щоби знати не тільки за кого, а й за що ви голосуєте. По-третє, слухати своє серце і свій розум – саме вони, а не чиїсь обіцянки чи подарунки, стануть вашими найкращими порадниками. І, зрештою, бажаю усім отримати 29 жовтня саме той результат виборів, який ми з вами хочемо бачити!

www.gazeta1.com