«Винними зроблять кількох «беркутят», їм пообіцяють рік-два умовно»

Чим були зумовлені криваві події 30 листопада на майдані Незалежності у Києві, чому дії «Беркуту» були на стільки жорстокими і чи реальним є притягнення до відповідальності організаторів та виконавців побиття людей Gazeta.ua з’ясовувала у генерал-лейтенанта міліції у відставці Віталія Максимова, який за час своєї діяльності очолював УМВС Тернопільщини, Львівщини та Закарпаття.

– Які функції покладені на спецпідрозлід «Беркут»?

– Основна функція «Беркута» – забезпечення громадського порядку у випадку масових безпорядків, а також затримання небезпечних злочинців. За весь час існування «Беркуту» я не пригадую, щоб цей підрозділ використали для такої кривавої бійні, які відбулася 30 листопада. Під час Помаранчевої революції теж залучали «Беркут», але щоб так по-звірячому діяти, так жорстко бити молодь – такого не було.

–У якому випадку бійці «Беркуту», згідно з відомчими інструкціями, мають право використовувати спецзасоби?

– Діяльність спецпідрозділу регламентується законом України «Про міліцію» та Конституцією. В законі чітко сказано, що спецзасоби використовуються, якщо є відверте порушення громадського порядку, яке несе загрозу іншим людям. На чергування бійці «Беркуту» виходять в тій амуніції, яка відповідає поставленим завданням, можуть брати щити, кийки, зброю за необхідності.

Але вночі 30 листопада загрози громадському порядку не було жодної. О 4-ій год ранку київська міськадміністрація вирішує встановлювати ялинку. Та прийдіть з рішенням суду, якщо воно є, і дійте цивілізовано. Натомість на сонних дітей спустили «Беркут».

Працівники спецпідрозділу могли традиційно стати ланцюгом і без проблем відтіснити молодь з майдану, там як це вони завжди роблять. Для них це було б елементарним завданням. Судячи з їхніх дій, таки був наказ на жорстку зачистку.

Мені соромно було слухати начальника київського УМВС Коряка , який з посмішкою говорить, що так, це я дав наказ. Так, начебто відбулася якась рядова подія.

– Кому підпорядкований «Беркут», хто саме віддає їм накази?

– На території області накази «Беркуту» віддає начальник обласного управління МВС. І то лише у випадку масових безпорядків, скажімо перекриття дороги, на ринку якісь заворушення. Коли «Беркут» звозять до Києва з різних областей, то команду на використання цих спецпідрозділів може віддати лише одна людина – міністр внутрішніх справ. Тим паче, коли була дана команда «зачистки».

Але самостійно таке рішення міністр теж прийняти не міг, ясно, що йому вказівку давали з Адміністрації Президента або особисто Президент. Узгодження обов’язково мало відбутися, можливо, в телефонному режимі. А вже потім команду спустили вниз через Коряка на керівників підрозділів.

У Віктора Януковича є кілька груп впливу. Виглядає, що того дня перемогли «яструби». Це люди, які обіцяють, що у 2015 на президентських виборах результат буде таким, який необхідний Януковичу. Вони переконали Президента, що треба демонстративно показати силу. Захарченко самостійно на таке б не пішов.

– Жорстокість дій обумовлювалась в наказі чи працівники «Беркуту» діяли на власний розсуд?

– Однозначно, що це не ініціатива бійців. Який саме був наказ? Жорстко зачиститиі показати свою силу, найімовірніше так воно і було. А в слові жорстко вони вже закладали, що не зважати ні на дітей, ні на старших людей, ні на журналістів. По закону представник виконавчої служби має зачитати рішення суду, де є термін на виконання рішення. Потім іде попередження про можливість застосування правоохоронних органів для забезпечення безпеки осіб, які виконують рішення суду.

Ми ж побачили жорстоку зачистку. Відкритим залишається питання, де ті люди, які під час неї пропали і зараз їх ніхто не може віднайти? Це ж не одна людина пропала. Міліція б в першу чергу мала з’ясувати, де ті люди, яких розшукують. Я не виключаю, що окремі з них сховані десь в лікарні або, що гірше, вивезені таємно з райвідділу і вже закопані в лісі.

– За якими принципами і критеріями відбирають працівників у спецпідрозділ «Беркут», адже можна побачити, що бійці цього підрозділу не надто церемоняться з пересічними людьми і їхніми правами?

– В першу чергу це мають бути фізично здорові люди відповідного росту та тілобудови, зі спортивним розрядом. Кадрова комісія перевіряє попередні місця роботи, чи не був судимий, обов’язковий медогляд. Також обов’язково перевіряють їх психологи, на скільки це адекватні люди. Принаймні так було 3 роки тому. Раніше «відморозки», які із задоволенням копають лежачу людину по голові, у такий підрозділ потрапити не могли. Можливо, зараз навпаки таких звірів і набирають у «Беркут», щоб вони могли виконувати такі накази. Загалом жорстокість «Беркуту» у ніч на 30 листопада мені важко пояснити.

Складається враження, що їм премії пообіцяли, що чим жорстокіше ви себе поводитиме, тим більшою буде матеріальна винагорода. Адже потреби в таких діях взагалі не було.

– У присязі, які приймають правоохоронці, вони клянуться захищати здоров’я, права та свободи громадян. А водночас – виконувати накази. Якщо одне суперечить другому за що їм загрожує серйозніше покарання?

– У присязі вони також клянуться суворо дотримуватися Конституції. Це найвищий закон і жоден наказ чи постанова не можуть бути вищими Конституції. Власне Конституція говорить, що правоохоронці не повинні виконувати незаконних наказів. Якби працівники «Беркуту» не виконали злочинний наказ, їм би за це нічого не було.

– Якою тепер є міра відповідальності бійців, якою – командирів та вищого керівництва?

– В будь-якого офіцера повинна бути честь та гідність. Порядний адекватний офіцер вже наступного дня мав написати рапорт – не чекаючи, поки майдан підніметься, поки його відправить у відставку Президент. Порушили кримінальне провадження. Але ми бачимо, що пересічних людей, яким інкримінують заворушення біля Адміністрації Президента, забирають з лікарні, а серед працівників міліції – жодного затриманого. У крайньому випадку трьох-читорьох «беркутят» зроблять винними, вони візьмуть на себе вину, за це їм пообіцяють рік-два умовно. І все на цьому закінчиться. А насамперед мав би нести відповідальність той, хто віддавав наказ. Й виконавці, звісно, теж. Ну і організатор, хто складав цей план. Для всіх мало б бути серйозне покарання. Бо тут і перевищення влади, і інші кримінальні статті. Принаймні в демократичній державі так би повинно було бути.

– Чи пригадуєте з свого досвіду випадки, коли високопосадовці УМВС у разі резонансних злочинів таки несли відповідальність за вчинене?

– Наведу приклад Сала (Олег Сало – екс-начальник УМВС Львівщини, нині – голова Львівської ОДА – ред.). У 2005 році, коли я став начальником УМВС у Львівській області, за нашими та прокуратури матеріалами щодо нього було порушено дві кримінальні справи. Це розкрадання бюджетних коштів та перевищення службових повноважень. Там було і підкидання зброї, і підпал редакції газети. Ці справи були реальні. Сало тоді мав недоторканість як депутат облради, облрада недоторканість зняла, але він втік, був у розшуку, доки не змінилась влада. Якби в цій справі не було доказів, не було б фактажу, її б одразу закрили. Але зробили це аж у січні 2013 року рішенням всім відомого Печерського суду Києва. Хоча Сало до того часу вже керував УМВС в Франківську та Рівному, був радником міністра. Значить, на гачку тримали.

А загалом прикладів того, щоб затримали високопосадовця на рівні генерала й довели справу до кінця, я не пригадую.

Довідка

Віталій Максимов, 58 років, генерал-лейтенант міліції у відставці.

В органах МВС працює з 1980 року.

З 1998 по 2010 рік тричі очолював управління МВС України в Тернопільській області, також був начальником управління МВС України в Львівській, а згодом – в Закарпатській області.

Зараз – заступник директора з питань безпеки та правового захисту Рівненської обласної дирекції банку «Райффайзен банк Аваль».

http://gazeta.ua/