Як кандидат наук почесного професора засоромив…

Кандидат, бігме, не хотів того сорому. Лише прагнув довести професору, що працювати – то не почесні звання носити. А професор у відповідь – замість поставити зухвальця на його кандидатське місце – лише мовчки сором’язливо червонів. І все це, не без передвиборчої цікавості, спостерігали медичні працівники Тернопільської університетської (колишньої обласної) лікарні, де з колективом закладу зустрілись двоє кандидатів у народні депутати: Віталій Максимов від партії “УДАР” і висуванець “Свободи” Олексій Кайда. Обоє по 163-ому мажоритарному  кандидують від Тернополя, от тільки наукові звання їхні суттєво відрізняються. Кандидатом юридичних наук генерал-лейтенант міліції Максимов став після тридцяти років оперативної роботи, а інженер-чиновник, голова обласної ради Кайда прийняв звання почесного професора медицини, коли обласну лікарню перевели у статус університетської… Хто справді заслужив – нехай судять фахівці: юристи і лікарі. Вони знають… А ми зараз – зовсім про інше: виголосивши традиційну, полум’яну, агітаційно-обіцяльну промову “ні про що”, Кайда так і не спромігся бодай словом відповісти на критичні запитання Максимова, який, не злякавшись ймовірного професорського невдоволення, настирливо цікавився… Чим? Дуже серйозними речами. Чому Олексій Кайда протягом трьох років не виконав абсолютно нічого з тих обіцянок, які роздавав депутатам, що обирали його головою облради – нове сміттєзвалище не збудоване, аеропорт “не літає”, гуртовий сільськогосподарський ринок не торгує і…там ще багато пунктів. Чому у передвиборчій програмі кандидата Кайди анічогісінько не сказано про Тернопіль? Чому голова Тернопільської (!) обласної ради і досі не має… тернопільської прописки. Чи то пак – реєстрації. Ну, вперто не реєструється Олексій Петрович у Тернополі… Натомість зареєструвався кандидатом у нардепи від Тернополя. Гарно… Власне, про це привселюдно і говорив-запитував кандидат Максимов. А професор Кайда – замість грюкнути кулаком і спростувати – лише сором’язливо червонів і робив вигляд, що не чує, як у залі аплодують кандидату Максимову… На тому й розійшлись. Голова обласної ради – з легким рум’янцем на щоках, а медики і генерал без відповідей, які, принаймні Максимов, планує найближчим часом все-таки отримати на одній з наступних спільних зустрічей, або у прямому телеефірі, куди принагідно професора і запрошує…